Назар Приходько: Я йшов на бій і знав, що йду не один

Коли я 17.09.2018, йшов під ГПУ, мій настрій був один - ніяких компромісів, заговорювань, стоянь та політичної кулуарщини

Довго думав, як оформити цей пост - зі світлинами чи без. Вирішив без, адже хочу дуже серйозно з вами поговорити, Друзі та Побратими, а світлини відволікають від сенсу.

Коли я 17.09.2018, йшов під ГПУ, мій настрій був один - ніяких компромісів, заговорювань, стоянь та політичної кулуарщини. Я йшов на бій і знав, що йду такий не один. Знав, що публіка яка збирається на Різницькій - це слава Богу не всілякі ґрантоотримувачі та єврооптимісти.

Коли вчора ж, я прийшов додому, то окрім однодумців промоніторив як відвертих порохоботів так і тих, хто з дивану бачить бій і думає, що він стратег, прописує свої думки в стилі "Не так треба було" чи "Олігархи свої питання вирішують" чи навіть як останній аргумент "Там немає лідера!" І от зібравшись з думками - вирішив розкласти по полицях те, що зрозумів і побачив будучи безпосереднім учасником учорашніх подій.

Коли перед тим, щоб почати сам двіж, витрачаєш хвилин 15 тільки на те аби привітатися з Друзями і Побратимами, серед яких громадські активісти, почесні волонтери, Ветерани-Добровольці, журналісти, блоґери та представники ВСІХ партій які ти волів побачити і згадав у власному анонсі за день до акції. Коли ти маєш честь познайомитись з комбатом батальйону імені Шейха Мансура Муслімом Чербелоєм.

Коли до тебе, залитого газом і водою підходять незнайомі жінки і пропонують молоко, а СУПЕРЛЮДИНА, пані Любомира, яку маю честь знати особисто, намагається ЗНЯТИ З СЕБЕ В'ЯЗАНУ ХУСТКУ, аби тебе зігріти. Коли під час чегового махачу ти озираєшся і бачиш праворуч свого Друга і Побратима Каху, а ліворуч - чеченського Бійця (промовистий та страшний для влади союз, чи не так - бандерівець, картлієць та нохчі).

Коли ти зриваєш шоломи з супротивника бо розумієш, що це не правоохоронці, а владоохоронці чи системоохоронці. Коли ти бачиш як пАца збиває емблему ГПУ і думаєш "А правильно!", бо це не Генпрокуратура України, а прокуратура Малоросії станом на сьогодні. Коли чуєш як Каха в мікрофон звертається до мєнтов словами "Если б мы пришли вооруженные с вами б ВООБЩЕ никто не говорил. В кого вы превратились за 10 тысяч гривен - в защитников бл.дей в костюмах" - і розумієш, що він абсолютно правий.

Коли ти прикриваєш дорогу тобі людину від водометів з вікон та дверей, коли ти не пускаєш її в замєс, а вона рветься бо так треба. Правда потім ведеш її під руку на лавчиню у двір, бо газу нахапалася.... Коли ти ВТРЬОХ стримуєш ліве і праве крило мєнтов аби вони не зімкнулися і радієш бо підбігла допомога, і стаєш в лаву і ТРИМАЄШ відбиваючись ногами...

Коли ти усвідомлюєш ЧОМУ ти все це робиш. Для кого, для чого і навіщо - ти переконуєшся в тому, що:
1. Так і треба було!
2. Тобою олігархи не грають
3. Ти і є лідер, як і всі хто поруч з тобою. Авангард Нації.
4. Все буде добре.

Тому всім критиканам раджу полишити це згубне заняття, а приєднуватись до нас, бо ще є шанс увійти в історію, а не вляпатись в неї.

Назар Приходько